Сторінка вихователя-методиста

КЗ “Луцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 35

Луцької міської ради”

Вихователь-методист

Шишко Леся Всеволодівна

Кваліфікаційна категорія – “спеціаліст вищої категорії”

Атестація – 2024 р., присвоєно кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії”.

Педагогічний стаж – 32 роки

Стаж на посаді – 1 рік

Структура методичної роботи ЗДО № 35 на 2024/2025 н.р.

…………………………………………………………

Тема самоосвіти: “Активізація творчого потенціалу педагогів через використання інтерактивних форм методичної роботи”

Завдання:

  1. Вивчити методичну літературу з питання поглибленого опрацювання.
  2. Визначити: особливості застосування та ефективність інтерактивних форм методичної роботи як засобу розвитку творчого потенціалу педагогів.
  3. Налагодити співпрацю з педагогами щодо спільного використання інтерактивних форм у освітній діяльності.
  4. Здійснювати аналіз впливу інтерактивних форм методичної роботи на діяльність педагога.

На сучасному етапі розвитку системи освіти все більше уваги приділяється професійному розвитку й освіті дорослої людини. У сфері управління будь – якою організацією дана проблема є найбільш актуальною. Управлінець в зв’язку зі своїми функціями повинен бути не лише керівником, але і наставником в організації, володіти самими різними формами професійного навчання своїх співробітників. Тільки тоді ми можемо говорити про ефективне управління та розвиток колективу організації, особливо, коли дана організація здійснює педагогічну діяльність.

Перед вихователем методистом дошкільного закладу стає питання –  як зробити , щоб кожен педагог став  активним, зацікавленим учасником роботи різноманітних форм професійних об’єднань ?   Як позбутися від пасивності окремих педагогів ?  Як перевести їх від репродуктивної діяльності до пошукової?

Саме тому методична робота в дитсадку має бути максимально гнучкою, сприяти підвищенню інноваційного потенціалу педагогів та якості освітнього процесу.

Інтерактивні методи навчання — це спосіб взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу, під час якого слухачі перестають грати пасивну роль і активно долучаються до роботи.

В чому полягає суть інтерактивного навчання?

Процес взаємодії організований таким чином, що практично всі учасники  втягнуті  в процес пізнання, обговорення. Вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, розуміють, про що думають.   Сумісна діяльність в даному процесі означає, що кожен учасник вносить свій особистий  індивідуальний внесок , має можливість обмінюватися знаннями, особистими ідеями,  засобами діяльності, почути думку колег. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки , що дає змогу отримати не тільки нові знання по обговорюваній проблемі, але і розвиває саму педагогічну діяльність та переводить її на високі форми кооперації та співробітництво.

Інтерактивна діяльність передбачає організацію  та розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаємодії, взаєморозумінню, к спільному рішенню та прийняття найбільш  загальних , але важливих для кожного учасника завдань. Важливо, що під час інтерактивної взаємодії відбувається не тільки накопичення знань, а також формується механізм самореалізації вихователя.

Виходячи з вищезазначеного, адаптація у практику інтерактивних форм роботи з дорослими сприятиме оптимізації методичної роботи в дошкільному закладі.

Тому в нашому закладі у  роботі з педагогами  ми   надаємо перевагу інтерактивним формам методичної роботи, зокрема психолого – педагогічним тренінгам , діловим  іграм , вікторинам,  ігровим  вправам тощо.

Такі форми роботи інтерактивного спрямування діють змогу:

  •           створити умови для активної пізнавальної
    діяльності педагога;
  •          підвищити рівень мотивації, активності й
    творчості;
  •          сприяти встановленню відносин
    співробітництва між колегами;
  •          формувати організаторські здібності та
    навички спілкування;
  •          виробляти вміння приймати нестандартні
    рішення; аналізувати й   оцінювати свої дії, рівень власної    
       компетентності;
  •          набагато краще запам’ятовувати матеріал.

Школа молодого вихователя-методиста “Самоорганізація як основа ефективної професійної діяльності вихователя-методиста”

Матеріали школи молодого вихователя “Самоорганізація як основа ефективної професійної діяльності вихователя-методиста”

Педагогічний міні-коучинг «Педагогіка партнерства», березень 2025 рік

Педагог має постійно професійно вдосконалюватися та
актуалізувати фахові знання, уміння й навички. Одним із важливих інноваційних
підходів до формування та розвитку професійної компетентності сучасних
педагогів є коучинговий. Він ґрунтується на принципах партнерства
та розвиває внутрішній потенціал особистості.

Що таке педагогічний коучинг (від англ. сoaching — наставляти, надихати,
тренувати для спеціальних цілей, підготовляти до вирішення певних завдань) 
— різновид технології науково-методичного супроводу, система
андрагогічних принципів і прийомів, що сприяють розвитку можливостей
особистості і групи людей, які разом працюють (команди, організації), а також
забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалізацію цих можливостей.

Функції Характеристика
Розвивальна Забезпечує формування й
розвиток професійної компетентності педагогів, сприяє їхньому професійному
зростанню
Мотивувальна Сприяє досягненню
визначених учасником освітнього процесу цілей
Методична Використовують у
будь-якій формі роботи, на всіх етапах педагогічної діяльності (на етапах
планування, адаптації, мотивації, навчання й розвитку, атестації та
оцінювання)
Моніторингова Забезпечує учасників
освітнього процесу необхідною інформацією для прийняття рішень
Партнерська Забезпечує гармонізацію
інтересів соціальних партнерів. Здійснюють з урахуванням ринку праці.
Мобільна Дає змогу учасникам
освітнього процесу вчасно пристосуватися в мінливих умовах навколишнього
середовища
Креативна Дає змогу учасникам
освітнього процесу виявляти ініціативу, генерувати ідеї, відшукувати способи
вирішення поставлених завдань, відповідати за них
Атестаційна Сприяє підвищенню рівня
кваліфікації педагогічного працівника на постійній основі в міжкурсовий
період
Фасилітативна Взаємодія між учасниками
освітнього процесу сприяє прийняттю й переживанню радощів від комунікацій і
позитивних змін

Застосуємо техніку коучингу під час освітньої роботи, щоб «прокачати» знання.

«Три
кошики» «Педагог-педагог- діти»

Завдання: Написати на стікерах, чого
педагоги хочуть досягти в професійній діяльності для себе особисто та усіх
колег. Стікери розкласти у три «кошики»:

 І- покласти ті бажання та пропозиції, що можна
реалізувати одразу;

ІІ – особисті цілі, над
якими кожен педагог може працюватиме самостійно ;

ІІІ – мету педколективу,
для реалізації якої потрібні зусилля усіх педагогів.

В кінці
коучингу обговоримо вміст першого та третього кошиків.

Відтак
потрібно визначити спільну мету й можливості кожного долучитися до її
втілення.

 Наприклад, спільною метою може стати перемога
дитячого садка в  конкурсі «Юні таланти»
тощо.

«Фестиваль» «Педагоги-батьки-діти»

Обравши спільну мету, уявляємо, що ми вже досягли її.

Наприклад, якщо мета –БЛАГОДІЙНИЙ ЯРМАРОК.

Перед тим потрібно описати очікування від такої
форми роботи, свої емоції та розповісти, як ми досягнем бажаного.

Техніка «Фестиваль» дає змогу педагогам «побачити»
кінцевий результат, відчути радість від перемоги.

На наступному етапі визначте, що потрібно зробити, щоб
досягти очікуваного результату. Використайте для цього техніку Діснея.

«Техніка Діснея»

Сформуємо  три
команди: Мрійники, Реалісти та Критики.

Поставимо конкретне завдання. Наприклад: «Що
необхідно зробити, щоб перемогти в конкурсі на кращу методичну розробку?».

Організуємо роботу в командах: члени команди Мрійників
записують усі ідеї, які спадають їм на думку і які допоможуть перемогти.

Реалісти до кожної ідеї Мрійників пропонують конкретні
дії
, які треба здійснити, щоб реалізувати ідею. Усі дії слід прописувати з
максимальною деталіза­цією.

Відтак до справи долучаються Критики. Їхнє
завдання – складне зробити реальним. Якщо ідея, на їхню думку,
надто складна для реалізації і вони її не приймають, то мають запропонувати
свій варіант.

Після цього представники кожної команди спільно
обговорюють обрані ідеї та пропонують, як реалізувати завдання.

«Колесо балансу»

Сформулюйте з педагогами цілі
спільної роботи педколективу на рік. Намалюйте коло й поділіть його на сектори
за кількістю визначених цілей. Пропишіть у кожному секторі колеса одну ціль
та оцініть за шкалою від 0 до 6 поточний стан реалізації
і рівень, якого слід досягти.

Для візуального закріплення у вас є
колесо, в якому прописуємо  поставлені цілі. Залучаються всі педагоги, щоб
кожен відчував себе причетним до спільної справи.

Орієнтовні цілі:

  • Скласти план роботи закладу на
    2025/2026 н.р.

    • Створити власний цифровий посібник,
      який допоможе поліпшити якість взаємодії з дітьми.

•Скласти інтерактивну добірку
дидактичних вправ для дітей за усіма напрямами Державного стандарту дошкільної
освіти.

Технології
коучингу обов’язково дадуть результат. Педагоги нав­чаться ставити цілі
професійного розвитку та опрацьовувати кроки, щоб досягати їх.

Інтелектуальна гра «єПитання», серпень 2025 рік

Мета: Сприяти формуванню
знань педагогів про принципи педагогіки партнерства та їх використання  у своїй діяльності,  розвивати вміння працювати в команді; визначити
ступінь спілкування, взаємодії та співпраці між педагогами, дітьми і батьками в
закладі освіти.

Завдання: проаналізувати
вплив педагогіки партнерства на формування дошкільника; розкрити особливості
створення умов для вдосконалення соціальної згуртованості й запровадження
педагогіки партнерства в освітньому закладі на основі усвідомлення й прийняття принципів
лідерської культури;  формування позитивного мікроклімату,
встановлення довірливих стосунків між батьками, дітьми та педагогами.

Привітання.
Налаштування на роботу (оголошення мети та цілей заняття).

 Ще раз доброго
всім дня! Дякую, що завітали на нашу гру, сподіваюся, що вона буде пізнавальною
та корисною для вашої професійної діяльності. Мета: визначити ступінь…., а
завдання: проаналізувати вплив педагогіки партнерства на формування …

 Давайте притримуватися правил тренінгу:

  • Учасники діляться на команди: «Освітяни»,
    «Батьки»
  • Під час гри: – бути позитивним;

–  говорити
коротко;

– говорити по черзі;

– бути доброзичливим;

– бути толерантним.

  • Коли впевнені у відповіді- дзвони у дзвінок.
  • За кожну достовірну відповідь команда збирає бали.
  • Перемогу отримує команда з найбільшою кількістю
    балів.

 1 раунд «Конкурс
капітанів»

Які форми співпраці ви знаєте? Які з них найбільш
дієві на вашу думку? Чому?

2
раунд «Асоціація
 «Партнерство».

Запищіть на аркушах паперу 5 асоціації зі значенням слова
«партнерство» та розтлумачте їх.  (по
одному варіанту)

3 раунд «Вірю-не вірю (так-ні)»

  • Основним принципом педагогіки партнерства є «Дитина-
    головний учасник освітнього процесу»
  • Партнерство передбачає лише співпрацю педагога і
    дитини.
  • В основі педагогіки партнерства: повага, довіра,
    керівництво (контроль) з боку педагогів.
  • Співпраця з батьками у ЗДО грунтується на принципах…
    (відкритості, взаємної підтримки, рівноправності).
  • Чи допускає педагогіка партнерства каральні методи?

4 раунд  «Ситуаційна задача»

  • Вихователь помітила,
    що  дитина систематично запізнюється у
    ЗДО.

Як  можна вирішити проблему у форматі
партнерства?

  • У закладі виникла
    проблема «Організація освітнього процесу 2025/2026 н.р.»

Ваші варіанти рішень.

5 раунд Вправа «Мудра
порада»

  • Закінчить речення, враховуючи свою роль у формуванні
    майбутнього дошкільника з урахуванням назви команди:

«Можна…

 Можна, але не
завжди…

Можна лише іноді…

 Не можна…»

  • Кожна команда складає девіз чи пораду для
    педагогів  у стилі педагогіки партнерства
    з урахуванням назви команди

Підсумок. Підбиття
балів

Заключне
слово
.

Сьогодні ми з вами
проаналізували вплив та роль кожного учасника освітнього процесу на формування
дошкільника, такого який буде дійсно  самодостатньою, розвиненою особистістю, який
віднайде ту нішу в суспільстві, де йому буде комфортно.

Дякую за увагу та
вашу співпрацю.

Методична студія ” Культура демократії у дошкільній освіті”, січень 2026 р.

«Сюжетне малювання як вид образотворчої діяльності дітей. Його значення в розвитку дошкільників»,
березень 2026 рік

Сюжетне малювання –  це вид образотворчої діяльності, спрямований на зображення кількох об’єктів у взаємодії, що розкривають певну подію, казку або життєву ситуацію. Воно вчить дітей композиції, передачі просторових відносин та розвитку уяви, на відміну від предметного малювання, де зображується лише один об’єкт. 
Основні характеристики сюжетного малювання:

  • Сюжет: Зображення подій
    (наприклад, «Гра на майданчику», «Моя сім’я», «Зимова прогулянка»).
  • Композиція: Розміщення об’єктів на аркуші (ближче-далі, поруч), передача взаємозв’язків
    між ними.
  • Техніки: Використання фарб (гуаш, акварель), олівців, розтушовування для
    створення атмосфери.
  • Значення: Розвиває мовлення, творче мислення та допомагає дитині долати
    стрес. 

Сюжетне малювання є важливим етапом у творчому розвитку дітей, зазвичай
переходячи від простих зображень до більш деталізованих сцен у віці 3-4
років. 

Сюжетне малювання – це
створення дитиною малюнка, у якому передано події, взаємодію персонажів або
певну історію. Для дошкільників це не просто образотворча діяльність, а
потужний засіб всебічного розвитку.
🎨 Пізнавальний розвиток

Сюжетне малювання допомагає дитині:

  • осмислювати навколишній
    світ;
  • встановлювати
    причинно-наслідкові зв’язки («що було спочатку – що потім»);
  • розвивати уявлення про
    простір, час, послідовність подій;
  • закріплювати знання про
    предмети, явища, професії, природу.

👉 Дитина вчиться думати образами і подіями, а не окремими предметами.
 Розвиток мовлення

Під час створення сюжетного малюнка дошкільник:

  • складає розповідь за
    малюнком;
  • описує дії персонажів;
  • збагачує словниковий
    запас;
  • удосконалює зв’язне
    мовлення.

💡 Часто малювання стає «містком» до розгорнутого мовлення навіть у мовчазних дітей.
🌟 Розвиток уяви та творчості

Сюжетне малювання:

  • стимулює фантазію;
  • формує творче мислення;
  • вчить комбінувати відомі
    образи у нові сюжети;
  • розвиває здатність до
    задуму і його реалізації.

👉 Дитина виступає як маленький автор і режисер.
❤️ Емоційно-ціннісний розвиток

Через сюжет дитина:

  • виражає свої почуття і
    переживання;
  • програє життєві ситуації;
  • вчиться співпереживати
    персонажам;
  • знімає емоційну напругу.

🎯 Малюнок часто відображає
внутрішній світ дитини.

Розвиток дрібної моторики та підготовка до письма

Сюжетне малювання сприяє:

  • координації рухів руки;
  • розвитку окоміру;
  • формуванню графомоторних
    навичок;
  • підготовці руки до письма
    у школі.

У колективному та
індивідуальному малюванні дитина:

  • засвоює соціальні ролі;
  • відображає взаємини між
    людьми;
  • вчиться планувати спільну
    діяльність;
  • розвиває комунікативні
    навички.

Педагогічне значення

Для вихователя сюжетне
малювання – це:

  • діагностичний інструмент
    розвитку дитини;
  • ефективний засіб
    інтеграції освітніх ліній;
  • спосіб формування
    зв’язного мовлення;
  • шлях розвитку творчої
    особистості.

🔹 Висновок: Сюжетне малювання є важливим засобом всебічного
розвитку дошкільників. Воно поєднує пізнавальну, мовленнєву, емоційну та
художню діяльність, сприяє формуванню творчої, мислячої та емоційно чутливої
особистості.

Як навчити дитину малювати?
Пам’ятка для педагогів

Для початку, потрібно знати, що кожна дитина унікальна і має свій індивідуальний підхід до творчості. Одні діти люблять експериментувати, іншим більше подобається займатися малюванням.
 Як навчити дитину малювати?

Ось кілька кроків, які допоможуть вам досягти успіху:

1. Почніть з основ. Показуйте дитині, як правильно тримати олівець, як малюються лінії та кола. Адже від цього залежить те, який вигляд матиме весь наступний малюнок.

2. Надайте багато різних матеріалів для малювання. Кольорові олівці, маркери, фломастери, водяні фарби – усе це допоможе вашій дитині проявити свою фантазію та експериментувати.

3 Не варто чинити над дитиною тиск і критикувати її малюнки. Дитина має відчувати підтримку та розуміння, вона має розуміти, що може вільно висловлювати свої думки на папері.

4. Урізноманітніть завдання. Почніть із простих завдань – малювання маленьких кружечків, квадратиків. Потім спробуйте малювати геометричні фігури, а після цього – тварин, квіти, пейзажі тощо.

5. Підтримуйте інтерес до малювання. Розвивайте любов до творчості, не забувайте сходові флори заохочення та похвали. Влаштуйте невеличку виставку дитячих робіт на видному місці, щоб щодня дитина бачила свої роботи та відчувала себе професійним художником.

6. Не забувайте про професійні курси малювання. Якщо дитині подобається малювання, можна записати її в гурток і займатися з професійним викладачем.
Тепер ви знаєте, як навчити дитину малювати.
Головне – терпіння та підтримка втілення ідей. Не варто надто суворо критикувати дитячі роботи – вони мають насамперед давати радість і задоволення. Усіх дітей вирізняє своя унікальність, і цю унікальність потрібно знайти і провернути у творчості.

Форум “Творимо дошкілля”. 19.03.2026 р.